В очікуванні одного з найвеличніших християнських свят у світі, виникло бажання дізнатись детальніше, яке саме покликання для людей несе в собі «Великий Піст»? Не хочу заглиблюватись в особисті питання віросповідання, так як кожен для себе сам визначає ступінь та мету вірування, хочу лише дати можливість кожному замислитись – чи може Великий Піст допомогти нам в очищенні душі.

У церковній літературі зазначено, що «Піст» — це початок нового життя, налаштування нового способу існування, час солідарності та єдності людей незалежно від їх рангу, посади та життєвих інтересів. «Піст» — це аскетичний подвиг людини, який потребує поступовості та підготовки, це час каяття та плачу за гріхами, час добрих та богоугодних справ, час коли душа «стоїть» на сторожі у совісті.

Що стосується Великого Посту, то його виникнення у Київської Русі має місіонерське походження. Від початку піст обмежувався одним-двома днями на рік, потім знайшов своє розповсюдження 40-когодинний піст, який теж з часом збільшився до шести-семи днів на рік. У ці дні постували не християни, а язичники, тобто ті язичники, котрі хотіли отримати хрещення та прийняти Християнство. У IV –V віці Церков легалізувала Великий Піст як обов’язковий для всіх православних християн, а у наступному сторіччі постановила постувати християнам 40 днів на честь «десятини» року (десяту частину церковного року займав час посту). Відтоді тривалість Великого посту постійно варіювала від шести до восьми тижнів, хоча насправді Великий піст на сьогодні триває лише сім тижнів, або 48 днів не рахуючи самої Пасхи.

Одне з великих лих людства – це безідейне, марнотратне та пусте співіснування. Не вірно розтлумачене «живемо лише раз у житті» спонукає нас не замислюватись над своєю поведінкою, що у своїй суті означає невміння ранжувати свої інтереси та побажання, співвідносячи їх з суспільною користю, небажання вибудовувати режим свого життя, дня і т.і. А за час Великого Посту ми можемо нарешті навести порядок у своїй голові, розпочати очищення своєї душі через молитву до Бога. Для цього не потрібно занадто багато зусиль або непомірних обмежень, церковної атрибутики або зобов’язливого відвідування Храму Господнього, у той час коли його немає поруч. Достатньо проаналізувати власні недоліки та небажані звички. Для початку, це дасть змогу їх усвідомити, а вже потім і подолати назавжди. Адже суть Великого Посту – «правління душі над плоттю». Долаючи у собі власні слабкості, ми відроджуємо силу до волі, а слідкуючи за власними емоціями, словами та думками – виховуємо у собі доброзичливість і терпіння до оточуючих.

Великий Піст припадає на той час, коли земля не плодоносить, а зимові припаси вже вичерпали свій смак та користь. Тому, історично повелося навесні тривалий час утримуватись від шкідливої та «безкорисної» для людини їжі. Існують різні обмеження у прийманні їжі під час Посту – це відмова від їжі тваринного походження, молока та яєць, а також  проведення «безолійних» тижнів (перший та останній тиждень Посту – найсуворіші тижні). Також існують обмеження у кількості приймання їжі – від одного разу на день (в вечорі), до повної відмови від їжі та води (наприклад у понеділок та вівторок першого тижня). У суботу дозволяється приймати їжу двічі на день, змащуючи її рослинною олією та запиваючи келихом вина (треба пояснити, що за церковними канонами дозволяється пити не більше одного келиха – цікаво на день чи вихідні дні?). Як бачимо, сутність Посту зводиться до головної ідеї – наїдки мають бути простими у приготуванні та бюджетними у придбанні, щоб висвободжені кошти та час направити у благодійні справи.

Одначе, усі люди різні: у кожного свій ступінь духовного та фізичного виховання, тому постові правила не можуть бути однаковими для усіх. Кожному – відповідно до його наснаги та сили здоров’я, а сила здоров’я залежить від багатьох факторів. Саме тому, до визначення своїх «постових» завдань треба підходити диференційовано, враховуючі як об’єктивні так і суб’єктивні сторони.

DSC_0304DSC_0315

 

Комментировать