ДЕНЬ РОЖДЕНИЯ!

В воскресенье 29 ноября мы праздновали первую годовщину HROMADA. За год было сделано очень много, мы встречались, праздновали, помогали друг-другу в Китае и не только искренне пытались донести культуру своей страны и сохранить ее вдали от Родины. У нас это получилось.  Не все смогли присутствовать на торжестве по разным причинам, но было приятно получать поздравления. Одно из поздравлений приведу ниже:

Рік тому багато ніби й не було, а були лише долі невідомих. Насправді рік тому було дуже багато, тому що сила у найкрихітніших масштабах єдності людських розумів і душ породила велику громаду. Громаду, що єднає долі невідомих у відомість! Громаду, для якої результатом усіх креативних потуг є щаслива посмішка великої, багатонаціональної та міжнародної української родини! Громаду, що дифузійно і майже без даху з присвятою пішла напролом рятувати соборну солідарність на Шовковому Шляху! Громаду, яка пам’ятає що вічно живий Кузьма то є брат і моїх братів, а їх сестра от-от на почесний від громадськості вибір консула в Гуанчжоу буде файно і не просто за шалений і гарячий приз танцювати римоламбаду звершеної надії українців південного Китаю, загорнувшись у жовто-блакитне полотно! Сьогодні можна і треба, бо ми пройшли перший і наріжний календарний відрізок не пройденого досі шляху. Не знаю чи саме про це мріяла за тисячі кілометрів наша Батьківщина, але одночасно тут і вдома я зустрів тих, для кого цей день таки став знаковою та здійсненною мрією. Це ті хто далеко, можливо і тимчасовим соціальним уламком вболіває, спостерігає та підтримує Вас, аж поки Ви приєднаєтесь до щедрої Різдвяної ялинки на нашій землі. Це ті, хто колись рівно о четвертій по обіді збирав вас на території України у серці Гуандунщини. Це ті, хто від Нортумбрії до Туркестану почув від знайомого чи сусіди через what’s up та facebook, що в корінних та новоприбулих гуанчжоуців України велике кремове та розмальоване серцями свято без жодних запаморочень файєрволу. З головного і несказаного залишу одне: з Днем Народження, громадо! До скорої зустрічі, P.S. Окремим келихом прийміть найпалкіші вітання від Віктора Анатолійовича Березовського та зосібна потисніть правицю його життєрадісному, енергійному і ніколи не самотньому колезі – Назарові Володимировичеві та його колегам разом із вами. Vivat Roxolania!!! З вірою в Ваш успіх на Шовковім Шляху новітнього часу, Петро Рибальченко et Patria nostrae….

Спасибо за поздравления и теплые слова. Спасибо нашим гостям, особенно за подарок самого патриотичного букета. Также спасибо тем кто в очередной раз принял участие в организации праздника- Александр Нечипоренко техническая организация, Владимир Погребной  за самое лучшее в который раз музыкальное сопровождение вечера, Анастасии Николенко за организацию сладкого поздравления для всей громады, Алексей Евлан координация и сбор средств на проведение, Анна Кальян проведение конкурсов и розыгрышей, Александр Каменских фото и помощь в общей организации.

P.S. Также благодарим ресторан узбекской кухни «Караван» за предоставленное помещение и очень вкусное меню!

Комментировать